втратити рівновагу

v (past і p.p. lost)

1) губити; втрачати; упустити; не скористатися

2) загубити, не зберегти; втратити

3) позбутися, звільнитися

4) пропустити; недочути; не розгледіти

5) упустити, не скористатися

6) спізнитися, пропустити

7) програвати

8) зазнавати втрат (шкоди)

9) pass. загинути, зникнути; пропасти; померти

10) відставати (про годинник)

11) забути

12) заглибитися, зануритися, поринути

* * *

1) втрачати

2) загубити, не знаходити

3) втратити, не зберегти

4) недочути, не розгледіти

5) упустити, не скористатися; пропустити, спізнитися ( на поїзд)

6) програвати; не отримати (приз, контракт)

7) зазнавати збитків, втрат; позбавляти; завдавати збитків

8) втратити ( внаслідок смерті)

9) відставати ( про годинник)

10) to lose oneself in smth заглибитися, поринути в що-небудь; загубитися де-небудь

11) to be lost in smth зникнути, загубитися в чому-небудь; бути зануреним у що-небудь, з головою піти в що-небудь

12) to be lost to smth не відчувати, не зазнавати чого-небудь

13) to be lost on / upon / smb пропасти марно для кого-небудь, не досягти мети

перевага, надлишок

1) переважувати; переважати

2) вивести з рівноваги

3) втратити рівновагу і упасти

* * *

1) переважати; перевершувати

2) вивести з рівноваги; втратити рівновагу (, впасти)

1. n

1) рівновага, сталість

2) урівноваженість; стабільність

3) витримка; самовладання

4) манера триматися; осанка, постава

5) вагання, нерішучість

6) гиря (годинника тощо)

1) тех. пуаз (одиниця в'язкості)

2. v

1) урівноважувати

2) балансувати; утримувати рівновагу

3) триматися у рівновазі

4) тримати (голову)

5) висіти в повітрі; ширяти

6) перен. зважувати, обмірковувати

* * *

1) рівновага, стійкість

2) урівноваженість; витримка, самовладання

3) манера триматися; постава

4) стан нерішучості, вагання; нерозв'язаність, невирішеність

5) ширяння ( птаха)

6) тex. пуаз

1) утримувати в рівновазі; балансувати; утримуватися, триматися ( у рівновазі)

2) тримати ( голову)

3) висіти в повітрі; ширяти

4) тримати напоготові, підняти, приготувати для кидка ( спис); коливатися, хитатися, качатися

5) обмірковувати

1) переважати; перевершувати

2) вивести з рівноваги; втратити рівновагу (, впасти)

1. n

1) ваги, терези

2) рівновага; стан рівноваги

3) Душевна рівновага; спокій; урівноваженість

4) пропорційність; гармонійне поєднання

5) вирішальний фактор; вирішальне значення

6) маятник; балансир

7) ком. баланс; сальдо; остача

8) (Balance) астр. Терези (сузір'я і знак зодіаку)

9) спорт. стійка

2. v

1) балансувати, зберігати рівновагу; бути в рівновазі; зрівноважувати

2) компенсувати, нейтралізувати

3) підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки); погашати

4) зважувати, визначати; обдумувати, обмірковувати

5) порівнювати, співставляти

6) вагатися; баритися

7) протиставити

8) додавати кількість, якої бракує

* * *

1) ваги

2) рівновага; стан рівноваги; душевна рівновага; спокій; урівноваженість; пропорційність; гармонійне поєднання

3) вирішальний чинник; вирішальний вплив або значення

4) противага, компенсатор; гиря; баланс ( жердина канатохідця)

5) маятник, балансир, баланс ( у механізмі годинника)

6) фін. баланс; сальдо; залишок

7) acтp. (Balance) Ваги ( сузір'я е знак зодіаку)

8) cпopт. бруси; стійка

1) балансувати, зберігати рівновагу, бути в рівновазі

2) надавати рівноваги; урівноважувати, зрівнювати

3) задовольняти потребу ( у товарі)

4) бухг. підраховувати, підсумовувати; зводити, закривати (рахунки, книги); погашати; підбивати баланс; сходитися, балансуватися

5) зважувати, визначати вагу ( приблизно)

6) зважувати, обмірковувати; зіставляти

7) баритися, вагатися

8) (by, with, against) протиставляти, нейтралізувати, компенсувати; cпeц. додавати відсутню кількість

9) робити балансе ( у танці)

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *

1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується

I n

1. сила, міць

2. дійсність, дієвість

3. pl війська, збройні сили

4. насилля

- active armed forces регулярні війська

- agree forces levels узгоджені рівні збройних сил

- air forces військово-повітряні сили

- allied forces союзні війська

- anti forces сили супротивника

- armed forces збройні сили/ війська

- assault force ударна сила

- binding forces обов'язкова сила

- border-security forces прикордонні війська

- competing forces сили, що борються/ змагаються

- contending forces сили, що борються/ змагаються

- conservative force консервативна сила

- current forces levels існуючі рівні збройних сил

- deterrent forces сили залякування/ стримування

- environmental forces природні ресурси

- liberation forces сили визволення

- militant force бойова сила/ міць

- military forces збройні сили, війська

- milinational nuclear force багатонаціональні ядерні сили

- national forces національні збройні сили

- natural force сила природи

- naval forces військово-морські сили

- neutral forces війська нейтральних держав

- nuclear strike force ядерна ударна міць

- obligatory forces обов'язкова сила

- peacekeeping forces сили підтримки миру

- peace-safeguarding forces сили на сторожі миру

- powerful forces впливові сили

- present force relationship існуюче співвідношення сил

- productive force виробнича сила

- quick reaction forces сили швидкого розгорання/ реагування

- rapid deployment forces сили швидкого розгорання/ реагування

- sea forces військово-морські сили

- second-strike force сили для нанесення удару у відповідь

- strategic forces стратегічні сили

- strategic striking forces сили для нанесення стратегічних ударів

- task forces сили особливого призначення; спеціальна група цільового призначення

- theatre nuclear forces (TNF) ядерна зброя театру військових дій (об'єднаних військових сил НАТО)

- voluntary task forces добровільні оперативні служби

- force of an agreement чинність угоди

- force of argument сила переконання

- forces from outside the area іноземні збройні сили

- force of public opinion сила/ вплив громадської думки

- full force of the treaty повна сила договору

- balance of forces співвідношення сил; рівновага сил

- balance of nuclear forces рівновага/ баланс сил, забезпечених ядерною зброєю

- buildup of forces нарощування сил

- correlation of forces співвідношення сил

- disparity of forces диспропорція у збройних силах

- entry into force набуття (договірної) чинності

- imbalance in ground forces відсутність рівноваги у сухопутних військах

- intrinsic capabilities of forces притаманні збройним силам бойові можливості

- level of forces рівень збройних сил

- non-use of force незастосування сили

- policy of force політика з позиції сили, політика сили

- primacy of force примат сили

- proportions of forces співвідношення сил

- ratio of forces співвідношення сил

- relationship of forces співвідношення сил

- renunciation of force відмова від застосування сили

- renunciation of the use of force відмова від застосування сили

- show of force демонстрація сили

- size of the armed forces чисельність збройних сил

- strength of the armed forces чисельність збройних сил

- suppresion by force придушення силою

- threat of force погроза силою

- threat or use of force погроза силою чи застосування сили

- use of force застосування сили

- to be in force бути чинним (про документу договір тощо)

- to cease to be in force втратити чинність (про документ, договір тощо)

- to come into force набути чинності (про документ, договір тощо)

- to enter into force набути чинності (про документ, договір тощо)

- to have no force бути недійсним/ нечинним (про документ, договір тощо)

- to limit conventional force обмежити чисельність військ. озброєних звичайною зброєю

- to maintain the balance of forces підтримувати рівновагу сил

- to put in force робити чинним, вводити в дію/ в життя

- to reduce military forces скорочувати збройні сили

- to refrain from the threat or use of force стримуватися від погрози силою чи її застосування

- to remain in force залишатися чинним, діяти (про документ, договір тощо)

- to resort to force застосовувати силу/ насилля

- to take by force захопити, заволодіти силою

- to take recourse to force застосовувати силу/ насилля

- to use force застосувати силу

- by force силоміць, насильно

- by force and arms силою зброї

- in force діючий/ чинний (про документ, договір тощо)

II v примушувати

- to force a bill through протягнути законопроект (про парламент тощо)

- to force concessions from smbd. силою змусити когось піти на поступки

- to force a reform through протягнути реформу (про парламент, конгрес тощо)